Як ми вимірюємо Всесвіт? Астрономи роблять це за допомогою світлових років - відстані, яку долає світло за один рік.
Галактика Андромеди, до прикладу, знаходиться за 2,5 млн. світлових років. Тобто, світло від неї до нас летить 2,5 млн. років. Діаметр нашої галактики - Чумацького Шляху - 100 тис. світлових років.
Лише подумайте: за один рік світло долає 9,5 трильйонів км. Таку відстань логічніше та простіше називати "світловим роком". Наше Сонце, до прикладу, знаходиться за 30 тис. світлових років від центру Галактики.
Але перший ключовий момент для вимірів космосу - ближче до дому. Це діаметр земної орбіти довкола Сонця - майже 300 млн. км. Це число допомагає нам вирахувати відстань до найближчих зірок. Як і їхні колір, масу, а також істинну яскравість, а не суб'єктивну.
Дивлячись на будь-яку зірку, завдяки орбітальному руху Землі, здається, що світило змінює свою позицію на фоні дальніх зірок. З іншого боку нашої орбіти, у липні, цю зміну добре помітно. Враховуючи зміщення та діаметр земної орбіти, за допомогою простої тригонометрії можна вирахувати відстань до зірки. Цей метод називають зоряним паралаксом. Він спрацьовує для зірок, які знаходяться у межах кількасот світлових років. Але цього надто мало для вимірювання Галактики та гало сферичних скупчень довкола неї.
До таких скупчень входять мільйони зірок. Вони групуються довкола ядра у тисячу разів щільніше, аніж у нашій частині Галактики. Такі скупчення є давніми. Найстарішим може бути 11-13 млрд. років, тобто вони з'явились ще до еволюції головної Галактики.
Сині плями - це галактики-сателіти Чумацького Шляху. З Південної півкулі їх видно неозброєним оком як Велику та Маленьку Магелланові Хмари.
В обох багато молодих та дуже яскравих зірок. У Великій Магеллановій Хмарі в 1987 році "померла" велетенська зірка. Відбувся спалах наднової. Насправді вибух відбувся на 160 тис. років раніше, адже Велика Магелланова Хмара знаходиться за 160 тис. світлових років від нас.
Мала Магелланова Хмара знаходиться далі від Великої. Але обидві належать до Місцевої групи галактик.
Іншими меншими членами групи є галактика IC 5152. Карликова галактика Лев-1 та ще один карлик - NGC 6822. Всі вони сконцентрувались довкола нашої Галактики та Магелланових Хмар. Інші "омивають" галактику Андромеди - найбільшу в Місцевій групі.
Спіральна, як і Чумацький Шлях, вона майже вдвічі більша у діаметрі. Розглядаючи рукав Андромеди, знаходимо "стандартну свічку". Таку зірку називають цефеїдою - це пульсар, виміряти який методом зоряного паралаксу неможливо.
Яскравість цефеїди змінюється, коли зірка збільшується чи стискається. Швидкість пульсування такої зірки прямо пов'язана з її істинною яскравістю.
Дослідивши їх у Місцевій групі, зможемо виміряти відстань до менш яскравих цефеїд, які знаходяться далі в космосі. Завдяки цьому, вдалось визначити, що галактика Трикутника, до прикладу, знаходиться за 2 млн. світлових років від нас.
Також в розділі:
|
